https://vseosvita.ua/news/studenti-cvpu-stvorili-video-zurnal-student-na-miljon-3064.html
Студенти ЧВПУ створили відео-журнал "Студент на мільйон"
Ні для кого вже не секрет, що мрії можуть стати реальністю, якщо цього сильно захотіти. Пауло Коельйо якось сказав: “Коли чогось сильно захочеш, весь Всесвіт буде сприяти тому, щоб бажання твоє збулося". Сьогодні ми розповімо історію викладачки інформатики та інформаційних технологій у ЧВПУ – Ольги Пушкарьової. Колись маленька дівчинка мріяла потрапити на екран телевізора і бути знаменитою. Нині пані Ольга працює викладачкою, але свою мрію про створення відео-журналу почала втілювати лише кілька років тому. Як це відбувалося і наскільки стрімко відео-журнал розвивається нині – пані Ольга розповіла редакції “Всеосвіті”.
Коли і завдяки кому виникла ідея створення відео-журналу?
Ідея створення відео-журналу належить мені. Ще з дитинства я мріяла потрапити на екран телевізора. Пам’ятаю ті моменти, коли всі гралися у лікаря, продавця та вчителя, а я любила бути “людиною, яка бере інтерв’ю”. Зараз я працюю вчителем, але маю змогу реалізувати свою мрію. Приблизно 8 років тому я почала думати про те, що потрібно створити відео-журнал. Хоча у той період ще не було стільки техніки для запису відео. Сьогодні це можна робити за допомогою телефонів та відеокамер. Тому лише зараз ідея реалізовується в життя. До того ж, Міносвіти затвердило всеукраїнський експеримент з медіаосвіти.
Практично 8 років тому я займалась веденням друкованого видання – студентського журналу “ЧВПУРець”. У той час це було досить доступно, але нині друковані видання вимагають більше фінансованих витрат та й діти, на жаль, зараз все менше читають. Щодо літературних творів шкільної програми, то діти надають перевагу перегляданню фільмів за мотивами творів.
З якою метою він був створений? Розкажіть, будь ласка, про що ви знімаєте.
Метою створення відео-журналу “Студент на мільйон” було, передусім, бажання розкривати в учнях творчий потенціал. Із появою соціальних мереж, блогерів, мільйонних “сторіс” в Інстаграмі, дітям дуже цікаво все, що пов’язано з медіа. Від самого початку я хотіла присвячувати випуски нашим випускникам, які стали успішними! У такий спосіб можна “вбити декілька зайців”. По-перше, такий відео-журнал – це профорієнтація, по-друге, я хотіла довести, що серед студентів ВПУ (мене, до речі, дратує неповага до учнів профтехосвіти) є багато успішних, відомих, розумних і талановитих дітей, по-третє, привчати дітей до комунікації, і наостанок вийти за межі стін нашого училища.
Ідеться про створення таких випусків, які були б цікаві та корисні не тільки нашим учням, але й кожному, хто дивиться нас наYouTube-каналі. Лише п’ятий випуск журналу наближається до основної мети. Так як ми не професіонали і професії, які здобуваються в училищі далекі від журналістики, ми з кожним випуском вчимось втілювати нові ідеї. Тому випуск з інтерв’ю нашого випускника відбувся аж у 5 випуску.
Хто продумує ідею сюжетів? Де студенти навчаються навичкам монтування та знімання?
Ідея, монтування та усе інше – цим займаюсь я особисто. Я знаю, як саме повинен виглядати випуск, тому пишу тексти і контролюю всі інші види роботи. Мені допомагають всі: адміністрація, колеги та ініціативні студенти.
Одного разу мені потрібно було побути в ролі журналістки, а свого студента попросила побути оператором. На монтування випуску було витрачено 5 днів, але подившись на результат роботи було вирішено – відео не публікувати. З того моменту я зрозуміла, що мені потрібна потужна команда. Тепер у нас є 2 ведучих, 1 оператор, а загалом у команді – 6 людей. Як я обираю учнів? Лише тих, у кого є бажання. Лише зацікавлена людина може бути прекрасним співробітником, вона щиро і з душею виконуватиме роботу та ще й буде постійно вдосконалюватись.
Чи потребує канал вкладення будь-яких інвестицій?
Наш проект не потребує жодних фінансових витрат. Але якщо уявити, що наш час – це гроші, то наша команда витрачає багато коштів:)
Чи плануєте ви просувати канал? На який рівень ви плануєте вийти?
Амбіції стосовно розвитку відео-журналу великі, але, на жаль, поки що всі ідеї в голові. Створення відео-журналу – це хобі, а не основна робота. Тому не вистачає часу просувати канал, і звісно ж на своєчасний вихід наступного випуску. Зупинятися в жодному разі не плануємо. Ми лише розвиваємось у журналістиці, зйомках, монтажу, і коли відчуємо, що вже перейшли на новий рівень, то будемо займатись рекламою.
Про що у майбутньому плануєте знімати?
Коли канал стане більш популярним, плануємо стати, можливо, студентським голосом нашого міста Чернівці. Висвітлювати на каналі думку студентів щодо “всеукраїнських” запитань.
На вашу думку, чому престижність профтехосвіти в Україні занепала?
Мені прикро від того, що більшість учнів обирають вищу освіту. Насправді, я думаю, що репутація профтехосвіти – це ніби як поганий «бренд», люди чують що Gucci це дорого і круто, тому вони не хочуть купувати Zara, хоча у Zara є дуже не погані речі. Розумієте, на що я натякую? Хоча, як на мене, за кордоном більше цінуються практичні навички робітника, аніж диплом про вищу освіту.
Я болісно сприймаю той факт, що молодь їде працювати за кордон. Отримати професію і почати заробляти гроші, до прикладу на заочне навчання, ніж 5 років “сидіти у батьків на шиї” і мріяти про хорошу роботу із зарплатою яка хоч частково “окупить” витрачені гроші на навчання в університеті.
Які кроки має зробити суспільство та держава, аби поліпшити становище профтехосвіти?
Нашій владі потрібно більше уваги приділяти профтехосвіті. Як? Звісно, передусім, – це фінансування, ми практично на “самоокуповуванні” для того, щоб вчити наших радіомеханіків. Ми потребуємо сучасної техніки, щоб вони вчились ремонтувати плазмові телевізори, а не “совкові” лампові, і це стосується будь-якої професії! Училищам будь-якого міста потрібна повна заміна їхніх майстерень на нове сучасне обладнання!
По-друге, почати відкривати чи створювати підприємства де б учні могли працевлаштовуватись. Зараз ситуація така, що від профтехосвіти держава вимагає працевлаштування, але сама ж держава не створює робочі місця! Це – замкнуте коло. Іноді мені здається, що профтехосвіті треба самій відкривати спочатку підприємства для того, щоб там працевлаштувати своїх учнів. На мою думку, це – абсурдна ситуація!
Немає коментарів:
Дописати коментар