Вже багато
місяців поспіль у Мережі обговорюють підліткову гру "Синій кіт". Або
ж "Тихий дім", "Море китів", "Розбуди мене о
4:20".
Піймала себе
на думці, що в останній час не покидають мене думки про соціальні групи-вбивць!
Мене вже нудить від одного слова кіт, я не здорово реагую на час 4.20....
Подруга каже: "Оля, чого ти переживаєш, у тебе ж немає дітей"... Тут
звичайно посміхнулася... на моїй роботі їх близько 250... і я вважаю їх своїми
дітьми...
Взагалі мене
хвилює, як колосально швидко змінюється наш світ, ми просто не встигаємо за
ним... за підростаючим поколінням, я вже мовчу за моду, стиль і інтереси...
Переглядаю
мільйони ролики, прочитую тисячі статей, як боротися з цим "суїцидальним
часом" дітей, як правильно реагувати, як себе вести, намагаюся знайти
відповіді КОМУ і НАВІЩО це треба... ?
Версій
звичайно багато і вони різні... (для себе я зробила висновки, у нижчевикладених
відео фрагментах ви зрозумієте про що я), але є одна правда для усіх - КОЖНОМУ
З НАС ТРЕБА БУТИ НЕ БАЙДУЖИМ!!! Помилкові думки - що нас це не стосується, що
моєї дитини цього не чекає, що те що відбувається це "десь там, не
тут!"
Ми повинні
разом, як одне ціле, рятувати наших підлітків, не ділити їх на своїх дітей і
чужих...
Ну, і на мою думку, пора вже
кричати про цю біду, поки ми намагаємося толерантно приховати масштаби масових
(не побоюся цього слова) вбивств, вони випереджають нас на крок... Головне –
треба роз’яснити дітям, що насправді відбувається. Що зі смерті немає
повернення. Що це не гра, це – вбивства, на яких заробляють дорослі злочинці.
Будьте
уважніше, добрішими, позитивнішими, діти повинні відчувати, що їх люблять,
цінують і потребуються в них!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар